Дафайте Ваши вопросы, у самого в загашнике мухи имеются.
Запитання залишаються тими-ж самими.
1. Як боротися з провисанням верхнього скла під час горизонтального складання склопакетів.
Справа в тому що під час полімерізації чи вулканізації склопакету розташованого горизонтально верхнє скло провисає під власною вагою, кромка цього верхнього скла притискається до спейсеру внутрішньою стороною сильніше ніж зовнішньою, тож спейсер у перетині приймає не прямокутну форму а трапецієподібну. Потім склопакет переводиться у вертикальне положення, скло що було верхнім вирівнюється і у шарі герметизації виникає внутрішнє напруження яке направлене на відрив внутрішньої сторони спейсеру від поверхні скла.
2. Для збирання склопакетів у горизонтальному положенні верхнє скло доводиться встановлювати утримуючи його на кінчиках пальців. У випадку великого за розмірами пакету виконати це дость важко бо четвірка важить десять кілограм квадратний метр, це вага відра води. Утримувати таку вагу на кінчиках пальців, точно до міліметру зпозиціонувати відносно нижнього скла та встановити на місце - задача не з легких, на додачу до того скло ще й згинається під власною вагою а спроба встановити - тільки одна. Кажуть що для встановлення важкого великого за розмірами скла існують спеціальні маніпулятори з присосками, але присоски залишають на поверхні скла сліди, тож для складання двокамерних пакетів середнє скло все одно доведеться встановлювати вручну.
3. У випадку використання скла з енергозберігаючим склом (а таке використання вже є майже обов'язковим), таке скло потрібно класти на стрічку конвейєра покриттям догори. Тож потрібно або приклеювати спейсер на це скло, а це може призвести до пошкодження чи забруднення енергозберігаючого покриття під час наклеювання, або використовувати енергозберігаюче скло у якості верхнього, але в цьому випадку кожне верхнє скло доведеться перевертати у повітрі утримуючи його за кромки на витягнутих руках перед собою. Нагадую, вага скла приблизно дорівнює вазі відра з водою.
4. Якщо потрібно виготовити пакети зі шпросами то шпроси встановлюються на "лапки" які перекривають адгезійний шар спейсеру на добру половину а то й більше. Таким чином у місці кріплення ширина герметизуючого шву зменшується вдвічи. Крім того, ці "лапки" мають якусь власну товщину, вони вминають ділянку спейсеру під собою але спейсер має власну пружність і у безпосередній близькості від "лапки" виникають області внутрішніх напружень направлених на відрив спейсеру від поверхні скла. Ані те ані інше не додають ані герметичності ані довговічності склопакету.
5. Для того щоб заповнити склопакет аргоном у останній відкритий кут склопакету вставляється довгий порожнистий щуп. Цим щупом можна пошкодити або забруднити м'яке енергозберігаюче покриття.
6. Під час перевезення склопакетів, відсутність вторинної герметизації і пов'язане з цим зменшення міцності склопакету призводять до збільшення бою склопакетів, особливо під час перевезення нашими дорогами.
, однако есть и другие характеристики, некоторые ИМХО более значимы.
)
