Слід особливо підкреслити, що цей ефект (намерзания льоду на виході патрубка зі стіни) не є однією з особливостей саме рекуператорів ТеФо. Це явище обумовлене законами природи, тож буде притаманним будь-якому рекуператору з більш-менш непоганою тепловою ефективністю. Це легко побачити, звернувшись до таблиць з властивостями вологого повітря. Зокрема, за температури повітря в приміщенні на рівні 24°С і відносної вологості 50% в 1 кг повітря міститься 9,3 г водяної пари, а за температури повітря -4°С, тобто на виході з рекуператора при ступені рекуперації 70% і вищевказаних температурах надворі й у примтщенні, в 1 кг повітря не може міститись більше ніж 2,8 г водяної пари. Таким чином, при витраті повітря на рівні 30 м3/год (тобто приблизно 37 кг/год) щогодини з рекуператора разом з потоком 100% вологого повітря буде виходити у вигляді рідкої фази (підкреслюємо: не у вигляді пари, а саме у вигляді рідкої фази) приблизно 240 мл води. Потрапивши на зовнішній бік стіни, що має температуру значно нижчу від 0°С, ця вода, природно, перетворюється на лід.
В офісному приміщенні у Прокоп’євську не застосовувались жодні спеціальні пристрої кліматизації для штучного підтримування параметрів повітря. За словами людей, що працювали в цьому офісі, у процесі функціонування рекуператора спостерігалася наступна картина. При температурі зовншнього повітря -20°С на зовншній поверхні трубочок витяжного повітря теплообмінника у районі виходу з рекуператора приблизно через 1,5-2 години від моменту включения рекуператора з’являлася біла плівка інею. Ця плівка продовжувала наростати протягом ще декількох годин. До середини робочого дня її товщина стабілізувалася і при цьому не справляла помітного впливу на характеристики рекуператора.
Крім експлуатації в описаному штатному режимі був проведений експеримент з метою визначити, як вплинуть екстремально низькі температури зовнішнього повітря на пра-цездатність рекуператора. Для цього у період найбільших холодів (-40°С) рекуператор працював цілу добу за температури повітря у примщенні 20°С. Ранковий огляд рекуператора наступного дня показав, що вихідний перетин патрубка виявився практично повністю перекритим товстою “шубою” інею. Включения режиму “відтаювання” дало змогу досить швидко розтопити весь іній і ввести рекуператор у режим нормального функціонування. Жодних негативних наслідків для працездатносл рекуператора цей експеримент не мав — усі деталі й вузли зберегли цілісність і свої первинні геометричні розміри, а сам рекуператор повністю зберіг усі свої споживчі властивості.
Візуальні спостереження за роботою цих двох рекуператорів дуже добре узгоджуються з теоретичними припущеннями, сформульованими нами в процсі створення рекуператорів і викладеними, як відзначено вище, в “Технічному описі й Інструкції для експлуатації рекуператорів ТеФо”.
Аналіз двох вищеописаних прикладів експлуатації рекуператорів ТеФо в умовах низьких температур дає можливість зробити ряд практичних висновків:
• до температур зовнішнього повітря не нижче (-15°С) жодних змін у нормальному функціонуванні рекуператорів ТеФо не відбувається. Отже, можна стверджувати: якщо рекуператор призначений для експлуатації в районах з розрахунковою зимовою температурою на рівні (-14…-15°С), то ніяких спеціальних, так званих “зимових” функцій у такий рекуператор вбудовувати не потртбно;
• при вертикальному розташуванні рекуператора й можливості зниження температури зовнішнього повітря нижче (-15°С) виникає імовірність утворення льоду, що спускатиметься вниз від вихідного патрубка рекуператора. Через це необхідно або вжити заходів для захисту розташованого нижче патрубка забору зовншнього повітря, наприклад шляхом влаштування козирка над ним, або вивести вихідний патрубок приблизно на 60-70 мм зі стіни для того, щоб утворюваний лід звисав з нього у вигляді бурульки й не перекривав вхідний перетин патрубка забору повітря;
• якщо умови “сприяють” утворенню значної шуби інею, тобто коли температура зовнішнього повітря може довгостроково знижатися поза -20…-22°С, - рекуператор необхідно забезпечити кнопкою “відтаювання”. Слід зазначити, що кнопку для вимикання лише вентилятора подачі зовнішнього повітря ми й раніше передбачали за замовчуванням на всіх рекуператорах, але, як показав досвід їх експлуатації (а до зими 2008/ 2009 рр. рекуператори не експлуатувалися в репонах з можливим тривалим зниженням температури нижче -25°С), необхідності в кнопці не виникало, і ми залишили цю функцію як додаткову опцію, що вбудовуеться за окремим узгодженням. За підсумками зазначеної зимової експлуатації в Прокоп’євську вона передбачається за замовчуванням. Коли відомо, що регіон, де передбачається експлуатація виробу, має розрахункову зимову температуру вище -12°С, ця функція вводитися не буде.
От про що я й говорив...
