Утепление откосов. Жидкая теплоизоляция.

Спробую за пунктами.

Опис шляхів тепловитрат загалом вірний. Дійсно три шляхи. Теплопровідність, конвекція та випромінювання.

Теплопровідність.

80% мікрокуль - не 80% розрідженого повітря, до речі, про розріджене повітря, не зрозуміло звідки воно там береться. Мікросфера, мікрокуля, мікрокапсула чи як ще можна назвати ту складову, складається не тільки з розрідженого повітря, а й з оболонки тієї мікрокапсули. А теплопровідність оболонки має відрізнятися від теплопровідності повітря, хоч розрідженого хоч ні. Тож у цій частині я не бачу об'єктивних причин для того щоб теплопровідність, чи то опір тепловтрат нового матеріалу ХХХХХ суттєво відрізнявся від показників пінопласту або поролону. А 1-6мм пінопласту великої ролі не зіграє у справі теплоізоляції будівлі. Принаймні, мені так здається.

Щодо конвекції.

Вибачте, але про яку конвекцію йдеться у твердому тілі? Навіть конгломераті? Не буду нагадувати за яких розмірів можна говорити про конвекційну складову у тепловтратах, ці розміри загальновідомі і їх у тих мікросферах й близько немає. Тож я вважаю розмови про малу частку конвекційної складової просто додаванням псевдонаукової аури рекламі цього матеріалу. Накшалт мінеральної води "без ГМО". Як не може бути ГМО у мінеральній воді, так само не може бути конвекційної складової у тепловтратах штукатурних сумішей чи фарб. А розмови про це є не більш ніж рекламний хід що має не меті виклик довіри до продукту шляхом псевдонаукових пояснень.

Тепер найцікавіше. Випромінювання.

Тепловтрати шляхом випромінювання залежать напряму від "коефіцієнту чорноти" поверхні. Чим "чорніша" поверхня, тим інтенсивніше вона випромінює тепло. Відповідно, чим менший цей коефіцієнт, тим менше і випромінювання тепла і тим більший загальний опір теплопередачі. Саме на цьому принципі базується ефект енергозберігаючих склопакетів (а не за рахунок відбивання тепла назад). Так от, скажіть мені, яким чином можна зберегти цнотливу білизну поверхні зовнішньої стіни в умовах впливу на неї таких зовнішніх факторів як чад, пил, органічні забруднення і таке інше. Поверхня до того-ж, напевне, має досить велику шорсткість. Спитайте у своїх дружин чи накопичується бруд та пил на вертикальних поверхнях. Навіть гладеньких та полірованих. Або уважно придивіться до віконного скла ззовні. Який "коефіцієнт чорноти" чи "білизни" у бруду та пилу? Мабуть що не ідеальний з точки зору зменшення випромінювання тепла. В лабораторних умовах, мабуть можна випробувати зразок штукатурки на випромінювання тепла. Але в реаліях, та штукатурка буде далеко не такою чистою, тож в реаліях і показник емісії тепла з забрудненої поверхні відрізнятиметься від лабораторних даних.

А тепер найвеселіше.

Перепрошую панове, але я не люблю як хто бреше більше за мене... Мені завжди здавалося що будь-який хоч утеплювач, хоч тепло ізолятор, чим товстіший тим кращий, і два шари теплоізоляції мають бути теплішими за один. Теза про те що новий матеріал не потребує збільшення товщини вибиває ґрунт з під моїх ніг. Як може бути таке, що збільшення товщини шару не сприяє підвищенню теплоізоляції? В моїй бідолашній голові це не вкладається. Хіба-що це ідеальний рефлектор, але той рефлектор, має бути спрямований в бік зони з більш високою температурою, тобто всередину стіни...

Все ІМХО.